Конспект уроку української мови (25.11.13)

Самоаналіз

Аналіз до уроку Ліман Наталі

Вчора (21.11.13) я була присутня на уроці Ліман Наталі, у 6-Б класі.

Тема уроку: Якісні, відносні та присвійні прикметники.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Мета: ознайомитися з розрядами прикметників за значенням – якісними, відносними, присвійними, повторити відомості про прикметник як частину мови, його морфологічні ознаки та синтаксичну роль; формувати вміння розрізняти розряди якісні, відносні, присвійні прикметники; розвивати логічне мислення, усне і писемне мовлення, увагу та творчу уяву.

На уроці я побачила такі етапи уроку:

- Орг. Момент (1 хв)

- Актуалізація опорних знань (3 хв)

- Оголошення теми й мети (1 хв)

- Мотивація навчальної діяльності (5 хв)

- Вивчення нового матеріалу (2 хв)

- Закріплення вивченого ( 33 хв)

Етапу рефлексії не було. Урок «обірвався» з дзвоником.

            На мою думку, не зовсім доцільно було розподілено час на етапах.

На уроці використовувались:

 гра «ланцюжок» (Наталя називала іменники, до яких потрібно було підібрати прикметники. Наприклад: ім. серце – прикм. хоробре, червоне. Вправа була цікава, але я не зовсім зрозуміла, чому вона має назву «ланцюжок»);

 робота з текстом;

вибірковий диктант (швидко диктувала слова);

виконання вправи (спочатку сказала, щоб виконували самостійно, але учні не змогли, бо не зрозуміли правила. Наталя не пояснила правило. Виконували біля дошки);

вправа з коментуванням (ланцюжком читала з підручника і пояснювали: утворювали від іменників прикметники. Наприклад: Ахілес п’ята – Ахілесова п’ята);

працювали зі словником фразеологізмів (у кінці підручника) ( з попередньої вправи зачитували фразеологізми, шукали тлумачення, але там були тлумачення не до всіх фразеологізмів. Учні зачитали тільки ті що були, я вважаю, що Наталі потрібно було самій пояснити ті фразеологізми, тлумачення яких не було).

За 2 хвилини до дзвоника почали читати нове правило, потім Наталя побачили, що закінчується час уроку, перебила учня, що дати д/з, а потім, коли записали, дочитали правило.

На уроці була використана фронтальна форма організації навчальної діяльності. В продовж уроку працювали за підручником. Дидактичний роздавальний матеріал не використовувався.

У Наталі гарна культура мовлення, урок не був досить емоційним (Наталя весь урок простояла біля стола), між вчителем і учнями є взаємоконтакт і порозуміння.

Мінуси уроку:

-          Мені здається, що Наталя сама не зовсім розібралась в темі уроку;

-          Не сподобалася ситуація наприкінці уроку, з читанням правила і записуванням д/з;

-          Інколи були помилки у вимові слів;

-          Говорити трошки голосніше.

Аналіз до уроку Ірини Рудніченко

Сьогодні я побувала на  уроці Ірини, який вона проводила у 9-А класі, 2 уроком.

Тема уроку: Складнопідрядне речення з підрядною порівняльною частиною.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Мета: сформувати в учнів поняття про складнопідрядні порівняльні речення; розвивати вміння визначати тип складнопідрядних речень, формувати уміння і навички розпізнавати їх у тексті, правильно вживати розділові знаки; розвивати спостережливість, кмітливість. Тема уроку відповідає навчальному плану.

На уроці я побачила такі етапи уроку:

- Орг. Момент (1 хв)

- Актуалізація опорних знань (10 хв)

- Мотивація навчальної діяльності (10 хв)

- Вивчення нового матеріалу (5 хв)

- Закріплення вивченого ( 20 хв)

Етапу рефлексії не було. Урок «обірвався» з дзвоником.

            На уроці використані робота з текстом, усне виконання вправи, виконання вправи самостійно. Вправи відповідали етапам уроку й меті. Була використана фронтальна форма організації навчальної діяльності. Працювали в продовж уроку за підручником. Дидактичний роздавальний матеріал не використовувався.

У Ірини гарна культура мовлення, урок не був досить емоційним (Ірина в продовж всього уроку посміхалася, не дивлячись ні на що), між вчителем і учнями є взаємоконтакт.

Мінуси уроку:

-        - Ірина в продовж уроку дуже тихо говорила, я майже нічого не чула, учні також «бубніли собі під носа»;

-      - Мені здається, що не досить вдало було розпочинати виконувати нову вправу за 1 хвилину до дзвоника;

-        - На уроці відповідали одні й ті самі з дівчинки

Плюси уроку:

-    - Незважаючи на не зовсім готовність до уроку Ірина добре орієнтувалася в темі уроку, змогла пояснити учням чому в одних реченнях порівняльний зворот, а в інших – підрядна частина, хоча в обох реченнях були однакові протиставні сполучники;

-       - Ірина впродовж всього уроку не губилася, завжди знаходила вихід із різних ситуацій;

-      -  Дисципліна була гарна.

Третій тиждень)

Сьогодні проводила урок з української літератури в 7-Б класі. Тема уроку: " Запорозькі козаки як романтичні герої" (А.Чайковський "За сестрою") Тип уцроку: урок закріплення знань, умінь і навичок. Мета уроку: вдосконалювати вміння характеризувати образи-персонажі, навчити узагальнювати, розвивати навички самостійної роботи, виховувати лицарські чесноти, почуття патріотизму.

Спочатку привіталися з учнями, налаштувалися на роботу. Перевірили виконання домашнього завдання, хоча воно й було письмовим, але на моє здивування тільки один учень не зробив (в класі 28 учнів). Вдома вони складали за планом характеристику персонажа,який найбільше сподобався. Потім записали домашнє завдання на наступний урок (готуватися до контрольної роботи з теми: Історія України у творах українських письменників). Потім з'ясували поняття "композиція", визначили основні елементи композиції твору. Бесіда за змістом твору,а саме про козаків. Також відповідали на запитання з підручника. На етапі рефлексії запропонувала пофантазувати яке учням уявляється майбутнє козака Павлуся. І запропонувала закінчити речення: На мою думку, запорожці - це...

Мінуси мого уроку:

- інколи "проскакували" русизми, я це сама навіть замітила))) Насправді вони в мене рідко бувають;

- не завжди роблю чіткі підсумки після кожного завдання;

те що не стосується уроку - не можу рівненько стояти)

Мій графік роботи на час практики

 Трошки пізніше напишу як я ходила на уроки до Ірини Рудніченко, коли конспект домучаю...

Звіт за тиждень!

Чому пишу аж сьогодні, а не після кожного дня? Тому що у мене з середи то не працював інтернет, то якісь не поладки зі світлом, то він є, то його немає ....

У середу (6.11) я була на уроці нашої вчительки Оксани Олександрівни, який був 4 за розкладом. Вчителька проводила конрольну роботу (диктант). Ну особливо сказати нічого, бо нічого дивного не було. Вона, як і належить, прочитала спочатку весь текст цілком, потім читала перший раз речення - учні слухали, вдруге читала повільно - учні писали, і третій раз - перевіряли. Потім коли написали весь текст, вчителька прочитала ще раз повільно весь текст, учні в цей час перевіряли.

У четвер (7.11) була на уроці Ліман Наталі, вона проводила урок на тему: « Не з іменниками».

Тип уроку - урок засвоєння нового матеріалу, метою уроку було - пояснити правила написання не з іменниками, формувати вміння виділяти в іменниках орфограму "Не з іменниками ” та обґрунтовувати вибір написання відповідними орфографічними правилами.

На мою думку були такі етапи уроку:

Спочатку був організаційний момент – Наталя привіталася з учнями, познайомилася ( на партах у них лежали аркуші,на них учні написали свої імена і поставили на край парти), потім запропонувала дотримуватися двох правил: піднесеної руки та відсутності хорових відповідей.

 Другий етап – перевірка домашнього завдання – Наталя у них спросила з якими труднощами вони зіткнулися, перевірили домашню вправу.

Третій етап - мотивація навчальної діяльності – на цьому етапі вона спочатку запропонувала поясніти для чого людям гроші, потім усно попрацювали над вправою, попрацювали над вимовою складних слів, учениця біля дошки зробила звуковий запис слова «розкіш»; опитування за прочитаним текстом (визначали тип мовлення, яку тезу автор доводить та інш.); перехід до нової теми – виконання усної вправи, намагалися самостійно сформулювати правило написання не з іменниками.

Четвертий етап – оголошення теми й мети уроку – оголосила тему й мету уроку.

П’ятий етап – основний етап – прочитали правило, деякі учні намагалися повторити, далі виконували вправу на закріплення правила, перевірили, далі виконували творче завдання – зі словами складали речення (нещастя- не щастя, неволя- не воля), перевірили; повторили правило.

Шостий етап – закріплення вивченого – писали диктант з коментуванням (ланцюжком біля дошки), виділяли орфограму, пояснювали; виконували вправу усно.

Рефлексія - Продовжіть речення «Сьогодні на уроці я зрозумів(ла)…»; «Найбільше мені сподобалось…»; «Найважчим було для мене завдання…».

Д/з: параграф 21 вправа 222, вивчити правило.

Урок відповідає навчальну плану. Вправи були підібрані правильно, відповідно до теми й мети уроку. Наталя в продовж уроку запитувала учнів, фронтальне опитування, бесіда, була творча робота. Наталя добре спілкується з учнями, вони уважні протягом уроку, співпрацюють. Були й деякі недоліки:

-         Русизми у мові вчителя

-         Не побачила на дошці помилки

-     Дисципліна інколи підводила.

                                                  

Мій перший день!

Вчора був мій перший день у школі! Ну школа так собі, школа як школа.

Я відразу попросила дати розклад її роботи. Дізналася коли уроки саме у мого 7-Б класу, тобто ознайомилась з розкладом.  Ознайомилась з розкладом дзвінків. Потім ми подивилися календарно-тематичне планування і вирішили коли і які уроки я буду вести, але поки тільки на цей тиждень визначилися.

Я буду проводити урок літератури в четвер на тему: «Андрій Чайковський. «За сестрою». Жанрові ознаки повісті.» ТЛ: героїко-романтична повість.

Після чого подивилася у неї два уроки: у 7 класі мова, тема: «Узагальнення й систематизація вивченого про дієприкметник» і в 5 класі, тема: «Василь Королів-Старий. Короткі відомості про письменника. Добро і зло в казці « Хуха-Моховинка»».

Обидва уроку сподобалися, але більше все таки у 7 класу.

Мені сподобалося як вона поетапно повторювала з учнями все, що вони знають про дієприкметник, щоб підготувати їх до контрольної роботи. Сподобалися переходи між етапами уроку, так само те, що вона намагається задіяти на уроці всіх учнів, а не тільки тих, що сильніші.

Потім ми з дівчатами познайомились с завучем школи (Фітісова Марія Григорівна). А зустрічалися ми з нею у «Картинной галерее» (правда я так і не зрозуміла чому саме там, чому саме так називається той кабінет). Вона відразу познайомила нас з класними керівниками класів, з якими ми будемо працювати, з вчителями російської мови. Приємним моментом виявилося те, що і на російській практиці ми будемо далі працювати з цими ж класами))).

Ледь не забула написати, що ще в школі є радіо і щопонеділка у них з 8.15 до 8.30 радіолінійка. Тому розклад дзвінків на понеділок окремий.

Ось що ми побачили, увійшовши до школи)))

І на останок хотілося б додати пару фотографій))) (хоча я і знаю, що Олена Анатоліївна не дуже полюбляє фотографії такого плану)